Дорогі матері нашої громади!
Сьогодні Україна схиляє голову перед жінкою-матір’ю – тією, в чиїх долонях починається життя, у чиєму слові народжується надія, а в серці живе любов, здатна перемагати війну. Ваше світло не згасає навіть у тривожні ночі, тихий голос молитви оберігає дітей, а незламна сила допомагає вистояти тоді, коли здається, що сил уже немає.
Дякую вам за мудрість і терпіння, за віру, яку ви вкладаєте у серця своїх дітей. За те, що в час випробувань знаходите слова підтримки, даруєте тепло, зберігаєте родинний затишок і вчите любити рідну землю. Ви працюєте, займаєтеся волонтерством, тримаєте тил.
Сьогодні українська мати – це символ незламності. Вона щодня чекає дзвінка від сина чи доньки з передової і натхненно підносить молитви за повернення найдорожчих. Жінка-мати навчилася приховувати сльози, даруючи силу іншим. Це мати, яка одягнула військову форму й сама стала на захист України.
Особливий уклін матерям, чиї діти віддали життя за свободу нашої держави. Їхній подвиг навіки вкарбований у серце України, громади, а ваша любов і жертовність – у нашу пам’ять і вдячність.
Нехай кожне материнське серце дочекається миру. Нехай у ваших домівках знову звучить щирий сміх дітей, а тривоги зміняться на спокійні світанки. Бажаю вам здоров’я, сили, душевного тепла іщасливої звістки про повернення рідних додому.
З глибокою повагою та шаною Віктор Терещенко, начальник Великобурлуцької селищної військової адміністрації.
