Великобурлуцька громада: мир, розстріляний війною
Дванадцять років поспіль без перепочинку, вдень і вночі Україна стоїть на захисті своєї незалежності і свободи від північного споконвічного ворога – московита. Чотири з них тривають в активній фазі жорстокої, кровопролитної війни.
Чотири роки неспокою, тривоги, болю, горя і втрат принесла війна й мешканцям Великобурлуцької територіальної громади. Вона, немов злочинний спрут, проникла в кожну домівку, відібрала найрідніших, залишила людей без житла, змусила стати біженцями – зруйнувала світ, у якому кожен по-своєму був щасливий. Ворог і далі намагається ламати його, підлаштовуючи під себе, прагнучи вразити ще болючіше й знищити назавжди.
Жителі Великобурлуцького краю добре пам’ятають затишні вулиці селища, центр громади і мирне буття, до якого так хочеться повернутися…
Двоповерховий житловий будинок у центрі Великого Бурлука,
біля якого за рішенням Великобурлуцької селищної ради було встановлено артоб’єкт у формі серця, став фоновим об’єктом на світлинах як місцевих жителів, так і гостей громади. Це перша двоповерхова споруда, що з’явилася в селищі на початку 30-х років ХІХ століття.
Із жовтня 2023 року будинок зазнавав обстрілів. В ніч на 3 травня 2025 року, під час атаки 10 російських шахедів на торговий центр, він загорівся. Відтоді будівля стала німим втіленням стійкості, болю та боротьби мешканців громади проти рашизму.
Невеликий залізничний пункт – Станція Бурлук – була збудована за участі великих землевласників Вовчанського повіту – родини Задонських та відкрита для постійного руху потягів 25 лютого 1901 року. Цьогоріч станції мало виповнитися 125 років.
Проміжна залізнична станція 4-го класу Харківської дирекції Південна залізниця на одноколійній неелектрифікованій лінії Огірцеве – Куп'янськ-Сортувальний (між зупинними двокілометровими пунктами Селищна та Манцівка) була добре знайома жителям Великобурлуцької територіальної громади. Тут можна було придбати квитки на пасажирські та приміські потяги, здійснити приймання та видачу великогабаритного багажу та дрібної ручної поклажі. На станції виконувалися завантаження і вивантаження вантажів – як вагонними, так і невеликими поставками.
На початку 2000-х років у будівлі вокзалу проведено ремонт, облаштовано зал очікування, стіни якого прикрасили пізнавальні панно про історію краю, а фасад – пам’ятна дошка з датою відкриття станції та прізвищем засновників залізничного полотна.
У 2011 році на лінію вийшов швидкісний комфортабельний потяг, яким великобурлучани масово курсували до Куп’янська: хто у справах, а більшість – на міський ринок; для пенсіонерів проїзд був безкоштовний.
28 лютого 2024 року, близько 16:50, по залізничному вокзалу станції Бурлук російські окупанти завдали удару керованими авіаційними бомбами. Внаслідок атаки загинули 48-річний Валерій Михайлов та шестирічна Кіра Артюхова – дідусь з онучкою, які прогулювалися біля вокзалу.
Комунальний заклад «Великобурлуцький ліцей Великобурлуцької селищної ради»
Наприкінці ХІХ століття він функціонував як Великобурлуцька середня школа. Офіційно заклад відкрив двері для юних здобувачів знань 30 серпня 1980 року, хоча окремі класи проводили заняття в його приміщенні ще з 1979 року. Світла триповерхова П-подібна будівля площею 9245,4 м² була розрахована на 1176 учнів. Ліве крило акцентував високий спортивний зал. Усередині просторі коридори та класні кімнати; заклад повністю перейшов на кабінетну систему навчання. Упродовж десятиліть фаховий педагогічний колектив давав міцні знання сотням і тисячам юних мешканців Великобурлуччини.
У 2019 році освітній заклад змінив статус із Великобурлуцької загальноосвітньої середньої школи на комунальний заклад «Великобурлуцький ліцей Великобурлуцької селищної ради», але це не вплинуло на його значущість для майбутнього підростаючого покоління громади.
Від 24 лютого 2022 року ліцей перейшов на дистанційне навчання і, попри окупацію громади російськими військами, атестати про здобуття базової середньої освіти отримали 57 учнів, а про повну загальну середню освіту 54 випускники.
З 1 вересня 2022 року окупаційна влада намагалася запровадити в стінах ліцею навчання за російською програмою, однак ці спроби не були реалізовані.
Після деокупації заклад продовжив роботу у дистанційному форматі з надією повернутися до очного навчання в рідних класах. За підсумками 2022–2023, 2023–2024 та 2024–2025 навчальних років базову середню освіту здобули 138 учнів, повну загальну середню освіту – 96 учнів.
Там, де ворог не зміг нав’язати своє, він намагався нищити. Вперше будівля ліцею зазнала пошкоджень у травні 2023 року. У 2024 році окупаційні війська двічі цілеспрямовано вдарили по освітньому закладу.
Не зважаючи на значні руйнування ліцею, педагогічний та учнівський колективи продовжують роботу у дистанційному форматі.
Будівля колишнього Великобурлуцького ліцею (червоний корпус)
Вона відкрила свої двері у 1966 році як другий (червоний корпус) Великобурлуцької школи. Коли на початку 80-х минулого століття учнів перевели до новозбудованого закладу, в її стінах діяли освітні та позашкільні гуртки. Певний час тут здобували знання ліцеїсти, а згодом другий поверх будівлі займали Великобурлуцька дитяча музична школа та Центр дитячо-юнацької творчості, перший – Великобурлуцька дитячо-юнацька спортивна школа.
Під керівництвом талановитих педагогів музичної школи діти розвивали творчі здібності і натхненно опановували гру на музичних інструментах. Тут народжувалася любов до мистецтва та зміцнювалася культурна ідентичність. Про фізичний розвиток, силу і витривалість підростаючого покоління, уміння перемагати й рухатися вперед дбали тренери спортивного напрямку. Викладачі центру позашкільної освіти сприяли розвитку творчого мислення й креативності дітей.
16 листопада 2024 року дві керовані авіабомби – С-300 та С-400 зруйнували заклад. Всупереч викликам, учні музичної школи продовжують торувати шлях до прекрасного, а спортсмени – виборювати призові місця.
Пам’ятник Тарасу Шевченку
Пам’ятник всесвітньо відомому українському поетові Тарасу Шевченку встановили в селищі Великий Бурлук у 2004 році. Своє почесне місце він зайняв біля Великобурлуцького ліцею (червоний корпус) навпроти центрального парку. Він став символом національної гідності, духовної сили та незламності українського слова. Біля пам’ятника Великому Кобзареві відбувалися урочистості, пам’ятні заходи та покладання квітів. Його постаттю громада утверджувала вірність свободі, правді та любові до України.
16 листопада 2024 року терористичний російський обстріл знищив Пам’ятник Тарасу Шевченку у Великому Бурлуку разом із будівлею освітнього закладу. Та пророче Шевченкове слово продовжує жити і надихати: «Борітеся – поборете. Вам Бог помагає!».
Базовий комунальний заклад «Великобурлуцький Будинок культури»
Велична споруда районного Будинку культури, площею 3069,8 м² була введена в експлуатацію у 1989 році. Офіційно як юридичну особу заклад зареєстровано 8 травня 1992 року. У цьому культурному осередку вирувало життя. Глядацька зала на 588 місць, площею 343,6 м² інколи не могла вмістити всіх бажаючих отримати позитивні емоції від виступів місцевих талантів. На сцені виступали заслужені митці естради, артисти цирку та танцювальні колективи.
Від 2010-х років робота Будинку культури набула нового піднесення. У ньому працювали 18 творчих дитячих і дорослих колективів, зокрема оркестр народних інструментів, зразковий аматорський хореографічний колектив «Слов’яночка», хоровий колектив «Чисті криниці», клуб за інтересами «Берегиня». На другому поверсі закладу діяли бібліотеки для дорослих та дітей.
Напередодні повномасштабного вторгнення росії за фінансової підтримки уряду Німеччини в Будинку культури провели капітальний ремонт.
Із 9 березня по 10 вересня 2022 року в будівлі перебували російські окупаційні війська. Після деокупації заклад культури відновив роботу.
Вперше російські війська спрямували керовані авіаційні бомби на заклад культури 8 січня 2024 року. Не розірвавшись, одна з них застрягла у сцені. Чергового, більш руйнівного удару ворог завдав наступного дня.
16 грудня 2025 року внаслідок ворожого обстрілу знищено бібліотеку громади – простір знань, пам’яті та зустрічей. Працівники Базового комунального закладу «Великобурлуцький Будинок культури» та КЗ «Великобурлуцька публічна бібліотека Великобурлуцької селищної ради» продовжують роботу в онлайн форматі.
Це тільки незначна частина злочинних руйнувань, які спричинили на території Великобурлуцької громади російські війська.
Четвертий рік поспіль стоїмо проти дикої російської орди. Завдячуючи мужності й витримці українських Захисників і Захисниць – тримаємо удар. Наша сила в людях, у пам’яті і любові до рідної землі.
Злочини росії не мають строку давності.
