Шановні жителі Великобурлуцької територіальної громади!
Скільки б не минуло часу, 24 лютого 2022 року назавжди залишиться днем, який для кожного з нас почався з короткого слова – «ВІЙНА». Для нашої прикордонної громади вона розпочалася о четвертій ранку – у час, який росія обрала, наслідуючи дії нацистської Німеччини під час нападу на срср у 1941-му.
За чотири роки повномасштабного вторгнення у громаді, що впевнено почала рухатися шляхом розвитку та європейської інтеграції, змінилося надто багато. Ми пережили окупацію і радість звільнення. Разом поверталися до звичного ритму життя, відновлюючи українські державні інституції на рідній землі. Однак спокій виявився вдаваним: російські війська системно нищать освітні та культурні заклади, прицільно б’ють по житловій інфраструктурі, сільськогосподарських підприємствах, ведуть війну проти цивільного населення. У населених пунктах, наближених до кордону, безпекова ситуація стала критичною. Була оголошена евакуація родин із дітьми, з-під обстрілів виїжджають і люди старшого віку.
З 10 липня 2025 року громада перебуває в зоні активних бойових дій. Із 14,5 тисячі мешканців, які проживали на її території до 24 лютого 2022 року, нині залишається не більше 4,5 тисячі.
Великобурлуцька селищна військова адміністрація та Великобурлуцька селищна рада, у співпраці з Харківською обласною державною адміністрацією, благодійними організаціями та волонтерами постійно тримають ситуацію під контролем і надають жителям необхідну допомогу.
Щиро дякую медичним працівникам, парамедикам, енергетикам, рятувальникам, правоохоронцям, зв’язківцям, працівникам комунальних служб, волонтерам – усім, хто працює в громаді у цей складний і небезпечний час заради людей, майбутнього і Перемоги.
Низький уклін українським Захисникам і Захисницям, серед яких гідно служать і наші земляки. Ціною надлюдських зусиль вони стримують російського агресора, який не полишає спроб повернути під свій контроль нашу територію. Вічна шана Героям, які віддали життя за свободу України.
Не зважаючи на небезпеку, ми стоїмо. Поки ми разом, підтримуємо одне одного, бережемо пам’ять про тих, кого вже немає з нами – військових і цивільних, шануємо тих, хто на передовій, і тих, хто невтомно працює в тилу, матерів і дружин, які втратили і чекають, дітей, які дорослішають занадто рано, – ми непереможні.
Попри тяжкі випробування, що випали на долю кожного жителя громади, маємо бути сильними. Продовжуймо допомагати війську і не втрачати віри.
Переможемо!
Слава Україні!
З повагою
Віктор Терещенко,
начальник Великобурлуцької селищної військової адміністрації.
