На 86-му році життя відійшла у засвіти Людмила Йосипівна Оніпко – педагог за покликанням, улюблена вчителька багатьох поколінь великобурлучан
26 грудня 2025 року перестало битися серце колишньої вчительки початкових класів Великобурлуцької середньої школи Людмили Йосипівни Оніпко. Її життєвий шлях був тісно пов’язаний зі школою, дітьми та служінням людям. Ще 19-річною юнкою, випускницею педагогічного училища, Людмила Йосипівна переступила поріг Манцівської восьмирічної школи. Саме там розпочалася її багаторічна вчительська дорога – дорога любові, терпіння і відповідальності.
Вона сіяла в душах маленьких великобурлучан зернятка знань, навчала робити перші кроки у шкільному світі й у житті. Після закриття сільської школи продовжила педагогічну діяльність у Великобурлуцькій середній школі. Її щирість, особливий підхід до навчання і виховання, природна харизма завойовували серця дітей. Учні любили свою вчительку, а вона кожного з них глибоко поважала й берегла у своєму серці.
Понад три з половиною десятиліття ранок Людмили Йосипівни починався зі шкільного дзвоника, співзвучного з її красивим сольним голосом. Пісня і вчительська справа були її крилами. Її виступи ставали справжньою окрасою концертів у Будинку культури – вона співала душею, щиро і проникливо.
На схилі літ, залюблена у квіти й родину, Людмила Йосипівна залишилася одна у домі, який колись зводила разом із чоловіком. Здоров’я поступово слабшало, та душа і голос залишалися молодими. У рідних стінах вона вишивала, писала вірші – щирі, сповнені болю і надії.
Важким випробуванням стала для неї нещадна війна, розв’язана росією. Обстріли рідного селища лякали й тривожили, а коли небезпека стала нестерпною, Людмила Йосипівна наважилася на евакуацію. Кардинальні зміни в житті виявилися надто складними для її чутливого серця.
26 грудня 2025 року Людмили Йосипівни не стало. Та світла пам’ять про неї житиме в серцях її учнів – людей різних професій і доль, яких вона навчила головного: бути людяними. До останніх днів вона пам’ятала своїх випускників, цікавилася їхнім життям, раділа успіхам і щиро хвилювалася.
Великобурлуцька військова адміністрація та Великобурлуцька селищна рада висловлюють глибокі, щирі співчуття рідним і близьким Людмили Йосипівни Оніпко з приводу непоправної втрати.
Світла пам’ять про добру Вчительку, чуйну людину й талановиту душу назавжди залишиться з нами.
