Дорогі жителі Великобурлуцької територіальної громади!
У ці святі Різдвяні дні наші серця наповнюються особливим трепетом і тихою молитвою. Різдво Христове знову приходить до нас у час важких випробувань – коли наша громада живе під гуркіт війни, коли безпекова ситуація в прифронтовій Великобурлуччині щодня вимагає мужності, витримки й віри.
Цьогоріч за різдвяним столом зберуться разом не всі родини. Хтось змушений зустрічати Святий вечір далеко від дому, хтось дивитиметься на Різдвяну Зірку з окопу, хтось із болем у серці поставить на стіл символічну тарілку для тих, хто віддав своє життя за Україну й тепер оберігає нас з небес. Є й ті, хто живе надією знайти рідних і дочекатися звістки.
Та навіть у цій темряві Різдво нагадує нам про вічну істину: світло народжується завжди, добро сильніше за зло, а віра й любов здатні єднати людей, незалежно від відстаней і обставин. Ми залишаємося однією громадою, однією великою родиною – тут, удома, і там, де сьогодні вимушено перебувають наші земляки.
Щиро дякую кожному, хто залишається на рідній землі, допомагає нашим оборонцям і тримає міцний тил. Низький уклін тим, хто був змушений евакуюватися, але серцем залишився з громадою, допомагає, підтримує і з вірою чекає повернення додому.
У ці святі дні щиро бажаю, аби Господь дарував кожній родині Великобурлуцької громади захист, силу духу й незламну надію. Нехай Різдвяна Зірка осяє ваш шлях, зігріє серця вірою в Перемогу, у повернення миру, тиші й справжнього різдвяного спокою на нашу землю.
Бережіть себе і своїх близьких. Ми вистоїмо. Ми обов’язково доживемо до часу, коли Різдво знову буде без сирен і втрат, зі щирою радістю в кожному домі.
Христос рождається! Славімо Його!
З повагою
Віктор Терещенко,
начальник Великобурлуцької селищної військової адміністрації.
