Щороку 12 жовтня ми вшановуємо військових капеланів – воїнів без зброї, духовних провідників українських захисників і захисниць
Капелани завжди поруч там, де душа воїна потребує слова підтримки, а серце шукає спокою та впевненості. Їхнє служіння – це не лише молитва, а й мистецтво дарувати надію, світло й віру навіть у найтемніші часи.
Підтримка капелана – це невидима нитка, що поєднує віру, людяність і братерську солідарність. Виконуючи свою місію з відкритим серцем, вони допомагають нашим захисникам відчути: вони не самотні. Разом із ними – сила духу, що долає страх і зміцнює віру в перемогу.
Шановні духовні воїни!
Нехай ваше пастирське слово, щира молитва та сердечна підтримка й надалі залишаються неоціненною допомогою для наших захисників і захисниць, зміцнюючи духовний фронт України.
Хай Господь сторицею віддячить вам за кожну розраду, кожну усмішку, яку ви повернули людям. Нехай дарує здоров’я, силу духу, натхнення та невичерпну любов до життя, щоб ви й надалі запалювали серця надією.
Бажаю миру, благословення й натхнення у служінні Богові та Україні!
Нехай Божа благодать супроводжує вас на кожному кроці.
Слава Україні!
З повагою,
Віктор Терещенко,
начальник Великобурлуцької селищної військової адміністрації.
