16 березня 2025 року зупинилося серце штаб-сержанта, командира мінометного розрахунку Олега Борисовича Бутенка
За два дні до того, як сталося непоправне, батьки бачили сина. Дороги війни пролягали неподалік, і він мав можливість навідати рідних і на якусь мить відчути затишок дому. Обіцяв приїхати після чергування на кілька днів, мріяв відпочити. Так і залишився в пам’яті міцний, високий, усміхнений.
За будь-яких обставин син давав про себе знати – виходив на зв’язок, а того суботнього вечора не відповів.
Долучившись до українського війська у 2024 році, Олег Бутенко мав військовий досвід. Після строкової служби, на яку був призваний у 1997 році, став на захист державного кордону України до лав Харківського прикордонного загону Вільхуватського відділку. Солдат-стрілець, закінчивши школу прапорщиків, став помічником начальника застави. Коли російські війська розпалили війну на сході України, Олег у березні 2014 року був мобілізований в зону АТО. У складі Луганського прикордонного загону ніс службу на кордоні з Ростовською областю. Там став очевидцем початку ворожої агресії і перших кровопролитних сутичок. Учасник бойових дій Олег Бутенко був нагороджений загальноукраїнською відзнакою «За оборону рідної держави», мав грамоти та подяки за відмінну службу.
Згодом штаб-сержант захищав Україну у складі 92 окремої штурмової бригади. Командир РСЗВ «Град» разом із побратимами нищив ворога на Донеччині та Луганщині.
З вересня 2024 року, пройшовши базову військову підготовку в Дніпрі, на Львівщині, ніс службу у 151-й окремій механізованій бригаді. Командир мінометного розрахунку брав участь у важких боях на гарячому Покровському напрямку, захищав Харківщину, рідну домівку. Серце захисника зупинилося під час перебування на позиціях на Куп’янському напрямку.
Терплячий, витривалий, сильний. Олег Бутенко поповнив стрій небесних охоронців.
Чин похорону відбувся 20 березня 2025 року у селищі Великий Бурлук. В останню путь героя провели односельці та побратими.
Рідні не можуть ні повірити, ні сприйняти реальність.
Великобурлуцька селищна військова адміністрація, Великобурлуцька селищна рада висловлюють щирі співчуття родині Захисника з приводу непоправної втрати сина, брата – Олега Бутенка.
Вічна пам’ять і слава Воїну!
