На Харківському напрямку загинув старший сержант, начальник відділення повітряної розвідки «Кузен»
Влад з дитинства був сором’язливим, однак, ця риса характеру не завадила йому користуватися повагою серед однолітків. Він любив популярні види спорту, такі як футбол і теніс, брав активну участь у змаганнях. Після 9 класу Великобурлуцького загальноосвітнього закладу цілеспрямований хлопець прийняв рішення вступити до Державної гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус». Керівництво, врахувавши лідерські якості відповідального учня, призначило Владислава командиром взводу. Закінчивши Харківський національний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правоохоронна діяльність», здобув кваліфікацію магістра і 7 квітня 2021 року поповнив когорту прикордонників Вільхуватського відділу Харківського прикордонного загону. Виконував обов’язки інспектора прикордонної служби, охороняючи ввірену частину державного кордону. Він був у своїй стихії. Харизматичному, спортивному, впевненому в собі військовослужбовцю подобалася його робота і згуртований колектив.
Минуло три роки відтоді, як російська армія перетнула державний кордон України в межах ввіреної їм дільниці. Молодший сержант Владислав Кузніченко, який того ранку ніс чергування на пункті Мілове, зумів з побратимами вийти з оточення і разом із начальником відділу дістатися до Куп’янська, де прикордонники виконували поставлені завдання. На початку березня взяв участь в операції із виведення побратимів з окупованого міста і продовжив нести службу і захищати Українську державу.
Військова частина 9951 ДПСУ, підрозділ ударної повітряної розвідки «Sky Lords». «Бойові пташки» були слухняними в його руках. Неодноразово Президент України Володимир Зеленський у своїх вечірніх зверненнях, висловлюючи вдячність Харківському прикордонному загону, відзначав філігранну бойову роботу старшого сержанта Владислава Кузніченка.
Влад постійно вдосконалював своє вміння, і цікавився розвитком «крилатої» галузі дронів, розуміючи їхній потенціал і неоціненний внесок у наближення Перемоги, яка, вважав, неодмінно настане. Побратими, віддаючи належне його прихильності до справи, вмінню підтримати, зорієнтувати у правильності дій і підставити плече, називали 24-річного Влада шанобливо – «Васильович». Начальник відділення вмів вселити віру в кожного і додати впевненості. Завжди поруч. Своїм прикладом надихав. Ніколи не шукав більш безпечного місця. Сміливість – його друге ім’я. «Це від мами», – стверджував. А доброзичливість – від батька, який все життя пропрацював у правоохоронних органах Великобурлуцького району. Друзі називали його «Кузен». Так називатимуть Влада побратими.
- Мам, ти не думай, війна мене не змінила, говорив. Я не став злим. Я став більш врівноваженим, поміркованим, – згадує мама Захисника слова сина.
В його голосі відчувала втому. Серцем і подумки вона була з ним поруч в холодних промерзлих окопах, під нещадним ворожим вогнем – підтримувала, просила про обережність.
- Три роки переживань, постійного очікування дзвінка, плюсика. Коли не міг телефонувати, попереджав, – що йде на три доби на позиції, щоб не хвилювалася.
Він вірив у долю і будував плани.
20 лютого 2025 року одружився. Через 2,5 місяці на світ мав з’явитися син, якому вже вибрали з дружиною ім’я – Ярослав. «Він буде «Ярий», кращий за мене», – говорив Влад, сповнений гордості і невтримного бажання побачити, взяти на руки маля і відчути себе батьком. Щаслива за сина, мама все шукала гарних новин, думала, ось-ось закінчиться війна, і діти житимуть в мирі і затишку…
Кваліфікований оператор БПЛА, досвідчений Воїн. Старший сержант, інспектор прикордонної служби вищої категорії Владислав Кузніченко наказом начальника 4 прикордонного загону був нагороджений пам’ятною медаллю «За Захист Міста-Героя Харків», відзнакою Президента України «За оборону України», Нагрудним знаком «За мужність в охороні державного кордону», Грамотою командира оперативно-тактичного угрупування «Харків» за зразкове виконання військового обов’язку, високий професіоналізм та майстерність, проявлені під час здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в часи російсько-української війни та з нагоди Дня прикордонника України.
7 березня 2025 року начальник відділення повітряної розвідки та протидії безпілотним повітряним судам третьої прикордонної застави загинув при виконанні бойового завдання на Харківщині. Загибель Владислава Кузніченка стала болючою, непоправною втратою для рідних, побратимів, громади. У Небесний стрій янголів стають кращі.
Чин прощання та поховання Воїна відбулися 14 березня 2025 року у Харкові, на Алеї Слави.
Віддаючи шану начальнику відділення повітряної розвідки «Кузену» і вручаючи зелений берет прикордонника рідним, керівництво підрозділу наголосило, що Влад носив його з честю. Він був мужнім, справжнім чоловіком, готовим до бойових дій у небі та на землі. Відвага, рішучість і самопожертва Владислава Кузніченка стали прикладом справжнього українського Воїна, який до останнього подиху залишався вірним Військовій присязі та своїм побратимам.
Великобурлуцька селищна військова адміністрація та Великобурлуцька селищна рада глибоко сумують і щиро співчувають мамі, дружині, рідним Владислава Кузніченка, розділючи біль втрати.
Вічна Слава Герою, який віддав своє життя за Україну, за кожного з нас!
