Дмитро Олександрович Белінський – 08.10.1990 – 01.02.2025
Дмитро народився і виріс у селі Хатнє на Великобурлуччині. У пам’яті односельців він залишився добрим, веселим, товариським, уважним, швидким у будь-якій роботі, люблячим сином і братом. Після закінчення школи поїхав до Харкова. Там розпочав своє доросле життя. Працював на будівництві, а потім відкрив майстерню з ремонту машин. Його натхненням і рушійною силою була родина, двоє синів. Для них жив. Жив і поспішав.
У його лідерському характері панівними рисами були сміливість і впертість, тому чоловік впевнено одягнув військову форму на заклик держави і 7 лютого 2023 року став у стрій. Разом із побратимами у складі 60 ОМБр знищував російських окупантів на Донецькому напрямку, чинячи спротив, стримуючи ворожий натиск. Дмитро завжди пам’ятав про малу батьківщину, постійно підтримував зв’язок з односельцями. Вони ж передавали йому маскувальні сітки для БМП, на якому працював, та іншої військової техніки.
Про мужність та хоробрість на фронті Дмитра Белінського свідчать Відзнака Міністра оборони України «Захиснику України», яку він отримав 23 серпня 2024 року та медаль від керівництва 60 ОМБр.
Старший механік-водій механізованого відділення механізованого взводу, механізованої роти військової частини Дмитро Белінський загинув 1 лютого 2025 року у населеному пункті Мирне Лиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області, виборюючи незалежність для Української держави, мирне майбутнє для рідних людей.
35- річним Дмитро став у стрій Воїнів вічності. Церемонія поховання солдата Збройних сил України відбулася 22 лютого на Алеї Слави у Харкові.
Ми маємо завжди пам’ятати ціну наших ранків та волі.
Великобурлуцька селищна військова адміністрація та Великобурлуцька селищна рада висловлюють щирі співчуття рідним та близьким Дмитра Белінського. Вічна Пам'ять та Шана Герою, який загинув за свободу України.
