3 грудня Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю
І це, звісно, не свято. Це нагадування усім нам про обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей з інвалідністю.
Людей, які через проблеми зі здоров’ям не можуть або їм важко повноцінно доглядати за собою, забезпечувати себе необхідним, бути безперешкодно мобільними, виконувати певні робочі, соціальні, побутові обов’язки чи роботу, яка була доступною до набуття інвалідності. Ці люди проходять важкий шлях випробувань. Вони долають не тільки часто нестерпний фізичний біль, а й глибокі психоемоційні випробування. Адже інвалідність може бути і вродженою, і набутою в результаті травм, інфекцій тощо.
В Україні зараз тисячі й тисячі людей, наших воїнів-захисників, з інвалідністю через поранення, отримані на фронті.
Україна від 2014 року, відколи почалася ця загарбницька російсько-українська війна, а особливо нині, після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, окрім усіх воєнних труднощів, долає також надскладний соціальний виклик.
Це реабілітація, відновлення здоров’я наших військових, а потім – створення і забезпечення гідних умов для їхнього повноцінного життя у дружньому суспільстві. Такому, де захищені їхні права, гідність, благополуччя. Де є можливість для них вільно пересуватися, здобувати бажану освіту та мати роботу, займатися улюбленою справою, будувати кар’єру, де вони відчуватимуть себе самореалізованими.
Адже люди з інвалідністю можуть і мають брати участь у політичному, соціальному, економічному і культурному житті країни.
Вони виявляють виняткову силу духу, непохитну віру в життя, долають труднощі, які випали на їхню долю, – і це викликає лише захват! Ці люди є прикладом незламності і натхнення.
І наш обов’язок – допомагати людям з інвалідністю відчувати себе повноправними членами українського суспільства, рівними серед рівних.
Пам’ятаймо, воїни, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, захищали і захищають нас від лютого ворога.
