Знову йдуть за обрій сини Великобурлуччини
12 жовтня 2024 року повернувся на щиті до Великобурлуцької громади Андрій Чижиков. Рідна земля прийняла в обійми Захисника.
Андрій народився у Великому Бурлуку, закінчив місцевий загальноосвітній заклад і подальший свій життєвий шлях вирішив пов’язати з медициною – вступив до Вовчанського медучилища. Отримавши спеціальність фельдшера, працював у ФАПі села Хатнє, а потім у Великобурлуцькій районній санітарно-епідеміологічній станції. Останні десять років перед початком великої війни проживав у Краснограді та трудився у нафтогазвидобувній компанії.
Від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України був мобілізований і ніс службу у Красноградському ТРО. Подальша військова служба Андрія Чижикова на позивний «Медик» проходила на Запорізькому, Куп’янському, Харківському напрямках. Про воєнні будні рідним не розповідав, більше розпитував. На запитання стосовно себе завжди давав коротку відповідь: «У мене все добре». Порядний, скромний, відповідальний – справжній. Таким він залишився у пам’яті рідних. Андрій дуже цінував родинні стосунки, завжди всім допомагав, не дивлячись ні на що. Був людиною слова. І єдиним сином у матері.
Побратими головного сержанта продовжують свій бій із ворожою російською навалою. «Медик» тепер допомагатиме їм з небес.
Великобурлуцька селищна військова адміністрація, Великобурлуцька селищна рада висловлюють щирі співчуття рідним загиблого Захисника. Світла і вічна пам’ять Герою, який загинув, захищаючи Україну.
