З початку 2024 року до Великобурлуцької громади повернулися на щиті
Скорик Олексій Васильович, с. Гнилиця
Олексій народився 23 березня 1993 року в селі Гнилиця Великобурлуцького району Харківської області. Після 9 класу Гниличанської ЗОШ І-ІІІ ступенів, продовжив навчання у Державному закладі освіти «Центр професійно-технічної освіти №2» міста Харків за спеціальністю слюсар з ремонту автомобілів, який закінчив у 2012 році. Працював у Харкові. Мав чимало захоплень та основні – риболовля і автомобілі. Постійно дізнавався щось нове, чомусь навчався.
Головним у житті для нього була родина. Батько помер рано, тож всю любов і турботу дарував мамі: телефонував, цікавився, як у неї справи, допомагав.
У квітні 2023 року Олексій Скорик був мобілізований до лав Збройних Сил України і став на захист держави від російських окупантів.
21 червня 2024 року він брав участь у штурмових діях і, стримуючи ворога, ціною власного життя забезпечив тил для відходу своїм побратимам. Як вони згадують, з їхньої бригади тоді залишилось небагато людей, загинув і Олексій Скорик. Останній бій захисник прийняв у с. Ново-Олександрівка Покровського
району Донецької області. У пам’яті побратимів він залишився веселим і розумним, адже ніколи ні на кого не ображався.
Односельці на колінах зустріли полеглого Героя, який повернувся з жорстокої війни, розв’язаної росією, і став у небесний стрій.
У Олексія залишилися мати, брат, цивільна дружина, син.
Вельма Віктор Вікторович, с. Шипувате
Віктор народився 8 квітня 1999 року в селі Куп’єваха Великобурлуцького району. У багатодітній родині серед дітей був найменшим. Мама померла рано і бабуся, яка проживала в селі Шипувате, стала опікуном п’яти онуків. Віктор мав лагідну та спокійну вдачу. Загальну освіту здобув у місцевій школі, а середньо-спеціальну – у Запорізькому професійному ліцеї залізничного транспорту.
11 жовтня 2022 року його призвали на захист України від російського агресора. Навідник-оператор бронетранспортера батальйону оперативного призначення Віктор гідно ніс службу в лавах ЗСУ.
26 лютого 2024 року старший солдат Віктор Вельма загинув в селі Роботине Запорізької області Пологівського району, віддавши життя за свободу і незалежність держави. Захиснику назавжди залишилося 24. Похований він на Алеї Слави у м. Харків.
У Віктора Вельми залишилися бабуся, брати, сестри.
Кожна втрата наших захисників непоправна і болісна. Пам’ятаємо ціну нашої свободи.
Честь і Слава воїнам! Вічна пам’ять!
