Про недопущення спалювання сухої трави та рослинності
З настанням весни, мешканці приватних домоволодінь, житлових будинків, садівничих товариств активно починають наводити лад на земельних ділянках, при цьому спалюють гілки, суху траву та сміття.
На жаль, більшість людей не усвідомлюють, що від спалювання рослинності та сміття страждають самі, оскільки значно підвищується рівень забруднення атмосферного повітря.
Нагадуємо мешканцям населених пунктів про небезпеку для здоров’я людей, яку завдає вдихання диму від спалюваного листя та рослинності, і особливо – відходів. Адже навесні та влітку листя дерев не тільки очищає повітря та збагачує його киснем, а й накопичує з повітря пил та інші шкідливі речовини. До їх складу входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо, які осідають у легенях.
Крім того, відомо, що очерет слугує прихистком для тварин та птахів.
Рослини – джерело харчування для тварин, що мешкають в екосистемах. Спалюючи суху траву та очерет, зменшується видовий склад рослинності, що слугують поживою для тварин.
Навесні починає відростати трава, на чагарниках з’являються перші бруньки. Вогонь повністю знищує перші пробудження рослинного світу, відтак, зменшується кількість квіткових рослин. Як наслідок, на полях з’являється все більше бур’янів, які значно стійкіші до пожеж, порівняно з типовими дикими травами.
Під час підпалу трави гине вся корисна мікрофлора ґрунту, особливо та, що допомагає різноманітним рослинам протистояти хворобам. На її відновлення потрібен час, особливо навесні, коли рослини набирають силу.
На місці підпалу екосистема може відновитися лише через п’ять-шість років, однак бувають випадки, коли не відновлюється взагалі.
Кодексом України про адміністративні правопорушення статті 771 за самовільне спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків, передбачено накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 – 6120 грн) і на посадових осіб - від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (15300 – 21420 грн). Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6120 – 12420 грн) і на посадових осіб - від однієї тисячі двохсот шістдесяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (21420 – 30600 грн).
Звертаємо увагу, згідно ст. 113 Кримінального кодексу України на час воєнного стану спалювання сухої трави, листя чи іншої рослинності може бути кваліфіковано правоохоронними органами як диверсію, розглядаться як злочин, за який передбачено кримінальну відповідальність: позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
ПАМ’ЯТАЙТЕ! При спалюванні трави на присадибних ділянках або луках завжди існує загроза перекидання вогню на природні ділянки. Саме із спалювання сухої трави починається більшість пожеж у природних екосистемах. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.
