За круглим столом обговорили питання збереження об’єкта культурної спадщини - будинку Донець-Захаржевських-Задонських
24 червня у селищі Великий Бурлук у колишньому будинку маєтку Донець-Захаржевських-Задонських відбулося засідання круглого столу, приурочене 180-річчю від дня освячення храму Преображення Господнього (1839 р.) і садибного будинку (1841 р.). На захід, аби обговорити нагальні проблеми збереження цієї чудової пам’ятки історії, зібралися представники різних напрямків: органів місцевого самоврядування, історики, краєзнавці, етнологи, пам’яткоохоронці, архітектори.
Модератором круглого столу виступила кандидат історичних наук, заступник директора Центру краєзнавства ім. П.Т. Тронька Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Ольга Вовк.
«Сьогоднішня подія важлива для всіх нас як з архітектурної точки зору, адже в Україні на сьогодні залишилося дуже мало таких садиб, так і з історичного боку. Ми всі знаємо, які події пов’язані з цим будинком. Вважають, що у його власників гостював мандрівний філософ Г.С. Сковорода, 300-річчя з дня народження якого наша країна буде відзначати наступного року. Тому справа збереження цієї унікальної будівлі для нащадків – справа ще й загальнодержавного значення. Також будинок є потенційно цікавим з точки зору туристичної активності, оскільки існує легенда, що саме в його стінах була знайдена «Велесова книга», - зазначила Ольга Вовк. Вона подякувала організаторам заходу, представникам Великобурлуцької селищної ради та побажала всім плідної роботи в справі вивчення і охорони культурної спадщини.
На початку засідання до учасників з вітальним словом звернувся Великобурлуцький селищний голова Віктор Терещенко. Він зазначив, що зустріч на цю тематику проводиться у територіальній громаді вже втретє. «На Великобурлуччині дійсно залишилося дуже мало таких унікальних об’єктів. На жаль, зараз час діє проти нас і проти цієї будівлі. Чим довше ми будемо зволікати, тим важче буде виконати її реставрацію. Певні кроки в вирішенні цього питання селищною радою вже зроблено – виготовлено технічний паспорт на будівлю. Вивчається питання оформлення земельної ділянки, але цю процедуру можна буде розпочати після того, як буде визначено власника будівлі. Селищна рада направила запити з метою виявлення всіх можливих власників, але ця будівля на балансі ні в кого не перебуває. Ще одним із головних факторів є те, що в будинку мешкає 12 осіб, 6 родин, які мають тут прописку. І сьогодні вирішити питання їх переселення Великобурлуцька селищна рада самостійно не в змозі через відсутність комунального житла чи фінансів на придбання людям іншого житла. Але ми працюємо над цим питанням. Сподіваємося на вашу допомогу і підтримку як фахівців. Дякую за те, що є спільне бажання максимально прискорити цю роботу, аби ми не прийшли до точки неповернення», - зазначив очільник громади.
Далі з доповіддю про історію садиби Донець-Захаржевських-Задонських виступила провідний науковий співробітник Харківського науково-методичного центру охорони культурної спадщини Світлана Бахтіна.
Кандидат історичних наук, директор художньо-меморіального музею І.Ю. Рєпіна в м. Чугуїв Світлана Бучаста ознайомила присутніх з біографією власника садиби у Великому Бурлуці – Воїна Дмитровича Задонського.
До обговорення теми долучився і кандидат історичних наук, директор Великобурлуцької дитячої музичної школи Микола Мозговський. Він у своїй доповіді акцентував увагу на завданнях краєзнавців з охорони об’єктів культурної спадщини Великобурлуцького краю.
Учасники круглого столу відзначили важливий внесок у збереження історичної пам’яті Великобурлуччини краєзнавця, педагога, історика, громадського діяча, Почесної громадянки Великобурлуцького району Клавдії Онисимівни Оковитої (1931-2021р.р.). Вона близько 15 років очолювала Великобурлуцький краєзнавчий музей та є авторкою низки краєзнавчих досліджень. Перегляду видань Клавдії Онисимівни присвятила свою доповідь на засіданні завідувач сектору відділу «Україніка» імені Т.Г. Шевченка ХДНБ імені В.Г. Короленка Світлана Овчинникова.
Про можливості реставрації садибного будинку Донець-Захаржевських-Задонських розповів кандидат архітектури, доцент кафедри реконструкції та реставрації архітектурних об’єктів Харківського національного університету будівництва та архітектури Володимир Лопатько. Як він зазначив, за візуальним визначенням зараз будівля має приблизно 45 відсотків втрат від свого початкового стану. Вікна, дах, підлога, деякі внутрішні перегородки теж вже не є «рідними». Руйнація відбувалася поступово з плином часу, впродовж 180 років. Термін експлуатації цього об’єкту, виготовленого з дерева, давно вичерпався, і він мав би вже зруйнуватися. Але його проектант та будівельник Дєтлов настільки відповідально і якісно виконав всі роботи, що будинок зберігся і до наших днів. Для повної реконструкції будівлі можливо може знадобитися не один десяток мільйонів гривень, а таких коштів Великобурлуцька територіальна громада сьогодні не має.
Першочергові заходи, які досвідчений архітектор-реставратор рекомендував провести селищній раді, включають в себе здійснення протиаварійних консерваційних робіт задля запобігання подальшої руйнації будівлі: полаштувати пошкоджений дах; забезпечити водовідведення; не дати можливість птахам оселятися між обшивкою. Після виготовлення селищною радою первинних документів до подальшої спільної роботи повинні долучитися ті органи, які безпосередньо несуть відповідальність за пам’ятки архітектури Харківської області, - Департамент культури та Департамент архітектури обласної державної адміністрації. З їхньою допомогою потрібно вирішувати питання фінансування подальших реставраційних робіт. Ну, і звісно максимально потрібно зосередитися на популяризації цього об’єкту в суспільстві.
Також цього дня рукопис книги «Усадьба «Великий Бурлук»: история и судьбы» презентував її автор, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії Східної Європи, заступник декана історичного факультету з навчальної роботи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Сергій Кушнарьов.
Окрім цього на присутніх чекала ще одна цікава подія – онлайн знайомство з Марією Миколаївною Неклюдовою – правнучкою Василя Андрійовича Задонського і праправнучкою автора п’ятитомної праці «Быль 19 века» – Катерини Василівни Задонської (Неклюдової). У своєму аудіо зверненні із далекого зарубіжжя вона щиро подякувала всім за пам'ять і увагу до її предків, а також попросила українців врятувати від руйнування рідне для її серця місце – садибу Донець-Захаржевських-Задонських у Великому Бурлуці.
Ще один учасник круглого столу, кандидат філологічних наук, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки Національного технічного університету «ХПІ» Михайло Красиков присвятив свою доповідь темі дослідження думок про «Велесову книгу».
На завершення зустрічі Сергій Кушнарьов провів невелику екскурсію прилеглою до будинку територією та ознайомив з об’єктами культурної спадщини: місцем розташування некрополя родини Задонських і місцем розташування садибного храму Преображення Господнього та двох церковних сторожок, одна з яких збереглася до теперішнього часу.
Також цього дня учасники круглого столу відвідали місце поховання великобурлучанки, краєзнавця Клавдії Онисимівни Оковитої в селі Заміст, поклали квіти до могили на знак глибокої поваги та світлої пам’яті.
