Звернення начальника Великобурлуцької селищної військової адміністрації Віктора Терещенка з нагоди Дня громади
Дорогі земляки!
Серпень за мирних часів завжди був щедрим на свята. До своєї малої батьківщини зліталися її діти, щоб відчути справжню силу і любов рідної землі.
19 серпня – День Великобурлуцької громади, який ми зустрічаємо разом – попри відстані й війну.
Колись цього дня Великий Бурлук був особливо людним. На вулицях зустрічалися знайомі, до рідного селища приїжджали ті, хто давно жив далеко, лунала музика, сміялися діти. Це був щасливий день, коли ми просто були разом – без тривог, вибухів, евакуації і страху за рідних.
Сьогодні все інакше.
Наша громада щодня живе під обстрілами. російські війська цілеспрямовано нищать житлові будинки, цивільну інфраструктуру, підприємства, господарства. Дрони почали полювати на людей. Через війну з рідних домівок виїжджають сім’ї, евакуйовані діти, і багато з вас зустріне цей день далеко від місця, де народився і виріс, – з почуттям туги за рідним краєм.
Це боляче.
Боляче дивитися на зруйновані вулиці, школи, заклади культури, лікарню, бачити порожні будинки, усвідомлювати, що сьогодні наші діти не можуть бігати знайомими стежками, а родини – зібратися у Великому Бурлуці так, як було раніше.
Але є те, чого війна не зможе у нас забрати – нашу пам’ять, любов до рідної землі і відчуття дому. Адже Великобурлуцька громада – це не лише територія на карті. Це насамперед її люди. Ті, хто залишився й хто був змушений виїхати, – щодня з болем у серці стежать за новинами з дому. Втім, де б ми зараз не були, – ми залишаємося Великобурлучанами.
Цього року, як і кілька попередніх, ми не зможемо зібратися на традиційне свято громади, почути музику в центрі селища, побачити усмішки дітей і привітати одне одного особисто. Але віримо – прийде той день, коли повернуться додому родини і на нашій землі знову буде чути голоси тих, заради кого ми тримаємося. Ми – дочекаємося.
За свою понад 350-річну історію Великий Бурлук не раз воскресав із попелу. Вистоїть і в цій битві.
Схилімо голови перед земляками, хто віддав життя, захищаючи Україну і нашу землю. Подякуймо тим, хто боронить її зараз, навчає, лікує, рятує, допомагає, доставляє необхідне, евакуює людей, підтримує тих, хто залишився.
Згадайте наш Великий Бурлук, яким він був до війни.
З Днем громади, Великобурлуччино! З непохитною вірою і надією в Перемогу.
З повагою, Віктор Терещенко, начальник Великобурлуцької селищної військової адміністрації.
