Вічна пам`ять юній захисниці
Жорстока війна, розв’язана росією проти України, триває, забираючи життя не тільки досвідчених Захисників і Захисниць, а й зовсім молодих людей, які свідомо стали на захист рідної землі. Вони мріяли, будували плани, обирали професії, прагнули щасливого майбутнього і йшли до своєї мети. Та війна безжально обірвала їхні життя.
На жаль, сучасні реалії не завжди дозволяють своєчасно дізнатися про долі наших земляків, тому звістки про непоправні втрати нерідко надходить із запізненням.
15 лютого 2026 року під час проходження військової служби померла старший солдат Попова Дар’я Валеріївна.
Дар’я Попова народилася 29 грудня 2005 року у селі Гнилиця Великобурлуцького району Харківської області. Згодом разом із мамою та молодшим братом проживала в селі Яєчне. Коли у 2021 році мами не стало, опіку над молодшими взяла старша сестра Яна. Родина переїхала до Вовчанська, а напередодні повномасштабного вторгнення – на Дніпропетровщину.
Після закінчення Вовчанського ліцею №7 Дар’я обрала професію будівельника та навчалася в одному із закладів професійної освіти Харкова. Викладачі відгукувалися про неї як старанну, здібну й відповідальну ученицю, яка однаково успішно проявляла себе у навчанні та під час практичних занять.
За словами старшої сестри Яни, їхня родина була дружною. Тиха, спокійна і врівноважена Дар’я завжди допомагала по господарству. Особливо вона любила футбол – саме під час гри розкривалася її енергія та життєрадісність. Сестри мріяли про власний будинок і наполегливо відкладали кошти. Але війна змінила все.
11 липня 2025 року, у дев’ятнадцятирічному віці, Дар’я добровільно підписала контракт із військовою частиною А7036. Можливо, на її рішення вплинув приклад старшої сестри, життя якої було пов’язане з військовою службою, однак, свій вибір вона зробила самостійно і усвідомлено.
Пройшовши навчання, Дар’я опанувала спеціальність оператора безпілотних літальних комплексів. Була наймолодшою серед пілотів свого підрозділу. Дівчина цінувала родину, завжди знаходила можливість підтримувати зв’язок із братом і сестрою, а за першої нагоди приїжджала додому. Попри всі труднощі військової служби, жодного разу не пошкодувала про обраний шлях.
Старший солдат Дар’я Попова проходила службу на посаді командира екіпажу безпілотних літальних комплексів 2-го екіпажу безпілотного літального апарата взводу безпілотних авіаційних комплексів 7-го батальйону. На жаль, вона не встигла повною мірою реалізувати себе у військовій справі.
15 лютого 2026 року Дар’я Валеріївна померла в селі Листівка Запорізького району Запорізької області. Поховали її на військовому кладовищі в місті Павлоград Дніпропетровської області.
Великобурлуцька селищна військова адміністрація, Великобурлуцька селищна рада та вся громада схиляють голови у глибокій скорботі за молодим життям старшого солдата Дар’ї Валеріївни Попової та висловлюють щирі співчуття рідним, близьким, побратимам і всім, хто знав, любив і поважав Дар’ю.
