14 березня 2025 року Великобурлуцька громада попрощалася із Захисником Вадимом Воловиком
Стаючи на коліно, великобурлучани з глибокою шаною зустрічали свого Захисника.
Вадим Воловик був призваний на захист України 23 липня 2024 року. Без вагань він одягнув військову форму і взяв до рук зброю, аби протистояти агресору. Пройшовши обов’язковий військовий вишкіл, чоловік до своїх безпосередніх обов’язків військовослужбовця поставився з усією серйозністю та відповідальністю. Такий підхід мав до будь-якої справи і за мирного часу. Випускник Великобурлуцької середньої школи, закінчив Вовчанський фаховий коледж Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка. Понад десять років працював електромонтером на радіотелевізійній станції РТС-5 у Великому Бурлуку. Він був фаховим зв’язківцем, що у подальшому давало можливість працювати у даній сфері на керівній посаді.
В період окупації Великобурлуцької громади російськими військами, Вадим, ризикуючи, разом з керівником продовжував тримати зв’язок, щоб жителі Великобурлуцької та сусідньої – Вільхуватської громад мали можливість слухати радіо та дивитися українське телебачення, черпаючи достовірну інформацію про події в країні, яка від 24 лютого 2022 року опинилася в стані війни, розв’язаної росією. Станція, завдячуючи, зокрема, і Вадиму Воловику, працювала до 14 квітня 2022 року. Ним була збережена й частина необхідного обладнання, яке стало в нагоді при відновленні роботи РТС-5 після звільнення території громади, адже окупанти винесли все, що змогли, а решту – знищили.
Спокійний, порядний чоловік мав безліч друзів і знайомих, користувався повагою, цінував надійність в людях. А під час війни вкотре впевнився у її значимості, адже у найвідповідальніші моменти ти довіряєш життя побратиму, як і він тобі.
Вадим був людиною честі, і ніколи не схибив. Піхотинець чітко виконував поставлені перед ним завдання, віддано захищав Українську державу на Харківському напрямку, свою рідну домівку і родину. Як би не було важко, ніколи не жалівся близьким, оберігав від зайвих переживань.
Солдат, стрілець-снайпер 30-ї механізованої бригади, військової частини 0409 Вадим Борисович Воловик загинув 22 лютого 2025 року поблизу населеного пункту Синьківка Куп’янського району під час евакуації побратимів, внаслідок мінометного обстрілу з боку збройних сил рф.
14 березня 2025 року 39-річний Воїн повернувся додому на щиті назавжди.
Великобурлуцька селищна військова адміністрація та Великобурлуцька селищна рада глибоко сумують з приводу загибелі Захисника Вадима Воловика та висловлюють щирі співчуття рідним.
Ми всі усвідомлюємо ціну нашої свободи, за яку ваш син, чоловік, батько віддав найдорожче.
Вічна пам’ять Герою! Навічно в строю!
